Кубітальний синдром, синдром Гійона

Що таке синдром кубітального каналу і що його викликає?

Синдром кубітального каналу, який часто називають невропатією ліктьового нерву в ліктьовому каналі – це захворювання, пов’язане із стисненням та ішемією ліктьового нерва в каналі ліктьового суглоба (Рисунок 1). Стиснення ліктьового нерва у ліктьовому каналі може виникати без будь-якої зовнішньої причини, але часто пов’язано із зовнішнім стисненням, наприклад, через тривалий тиск на лікоть під час сидіння або лежання на руці вночі. Він також може бути спричинений травмою ліктьового суглоба (можливо, багато років тому).

Які типові симптоми Синдрому кубітального каналу?

Клінічна картина зазвичай починається з оніміння мізинця та внутрішньої половини безіменного пальця (Рисунок 2). Симптоми часто проявляються вночі. Рідше трапляються випадки тимчасового дискомфорту в згаданій ділянці або болю, який описується як тягнучий. Іноді виникає пекучий біль, що може бути по внутрішній поверхні ліктя. У запущених випадках розвивається слабкість кисті та пальців, що ускладнює, наприклад, закривання дверей ключем. На пізніх стадіях формується «кігтеподібне» положення безіменного пальця і мізинця. Поступово наступає атрофія м’язів кисті, особливо м’язів на тильній стороні кисті та між великим та вказівним пальцями.

Які тести необхідні для діагностики Синдрома кубітального каналу?

Окрім неврологічного обстеження кисті та передпліччя, включаючи пальпацію ліктьового нерва та тест рухливості ліктьового суглоба. Потрібне дослідження електричної нервової провідності (нейрографія) по ліктьовому нерву та, можливо, і інших нервів. Це зазвичай дозволяє надійно визначити  місцезнаходження та ступінь пошкодження нерва та виключити інші нервові захворювання, особливо ураження нервових корінців, що виникли внаслідок пошкодження (кили) міжхребцевого диска. Іноді може знадобитися рентген ліктьового суглоба, МРТ або ультразвукове дослідження нервів.

Коли потрібно лікувати Синдром кубітального каналу?

Якщо симптоми виникають рідко або то з’являються, то зникають, специфічного лікування не передбачено але рекомендується спостереження. Якщо симптоми викликані певними положеннями руки, такими як спирання ліктя на щось, цього слід уникати. Однак, у разі якщо симптоми зберігаються протягом тривалого періоду або погіршуються, необхідне лікування.

Які консервативні варіанти лікування доступні?

Нічна іммобілізація ліктьового суглоба у спеціально адаптованій, добре підігнаній шині може принаймні тимчасово покращити симптоми; інші методи лікування, такі як ін’єкції кортизону або мануальна терапія, дають суперечливі результати та зазвичай не рекомендуються.

Коли необхідна операція?

Якщо такі симптоми, як оніміння та слабкість, зберігаються або прогресують, хірургічне лікування не слід відкладати. У важких випадках, коли виявлено атрофію м’язів, операція необхідна терміново, а подальше зволікання несе ризик важкого пошкодження нерву із тривалим та/або неповним відновленням навіть у разі хірургічного втручання (декомпресії нерву).

Як проводиться хірургічне втручання?

Процедура зазвичай проводиться під загальною анестезією. Під час хірургічного втручання нейрохірург розсікає звязку Озборна, що стискає нерв в каналі, звільняє нерв від злукової тканини, формує новий канал по передній поверхні ліктя і переводить ліктьовий нерв в новосформований канал (Рисунок 3). В деяких випадках виконують тільки декомпресію нерву без його транслокації в новий канал. Декомпресію також можна виконати ендоскопічно, якщо хірург має досвід виконання цього втручання.

Як довго рука повинна відпочивати після операції? Чи потрібна гіпсова пов’язка?

При декомпресії ліктьового нерву іммобілізація не потрібна. Ліктьовий суглоб можна рухати на наступний день після процедури, але його не слід піддавати надмірному навантаженню протягом перших кількох тижнів. Залежно від професії, пацієнт не зможе працювати в середньому 3-4 тижні. Якщо присутня м’язова слабкість, фізіотерапія або ерготерапія можуть бути корисними. Комплекс вправ, що профілактують фіксації рубцевою тканиною нерву в новосформованому каналі, нейрохірург показує пацієнту під час перев’язки на наступний день після операції.

Які ускладнення можуть виникнути?

Якщо симптоми наростають після операції, хірург або невролог повинні перевірити можливість перегину нерва або компресії останнього рубцевою тканиною. Якщо після операції виникне набряк руки, підвищена температура та зміни з боку рани, потрібна негайна повторна консультація нейрохірурга.

Скільки часу потрібно нерву для відновлення?

Зникнення симптомів зазвичай займає багато часу, часто до року в запущених випадках. Якщо м’язова атрофія була присутня протягом тривалого часу до операції, вона не завжди є зворотною.

Чи можуть симптоми повторитися?

Нерідко симптоми повторюються після тривалого безсимптомного періоду. У цьому випадку діагноз необхідно спочатку перевірити, а нейрографічні дані порівняти з доопераційними (бажано тим самим лікарем). Рішення про проведення другої процедури може бути складним і має бути залишене на розсуд досвідченого нейрохірурга.