ХІРУРГІЧНЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНСУЛЬТУ

Що таке і як розвивається атеросклероз?

Атеросклероз судин головного мозку розповсюджене захворювання людей похилого та, нерідко, середнього віку. Атеросклероз це процес «старіння» судин. Ця хвороба є наслідком одного або декількох факторів, що запускає механізм відкладення на стінках артерій жирів, сполучної тканини, солей кальцію із формуванням нашарувань (бляшок), що поступово закривають просвіт судини.

Пусковим механізмом атеросклерозу є запалення та пошкодження внутрішньої оболонки артерії – інтими. Через пошкодження інтими на її поверхні відкладаються тромбоцити та жири формуючи нашарування у вигляді бляшки (рис.1, 2).

• 

• 

Ріст бляшки обумовлений дією факторів, що продовжується протягом років. До таких факторів відносять: паління, спадкова схильність до атеросклерозу, порушення балансу жирів в крові, гіпертонічна хвороба, хронічні запальні процеси органів і систем, підвищення рівня цукру в крові та де-які інші.

Звуження просвіту артерії через ріст бляшки називається стенозом. Якщо стеноз досягає 70% просвіту артерії, потік крові, вище місця стенозу різко падає. Це веде до перших симптомів – запаморочення, тимчасової слабкості в кінцівках та порушення мови, погіршення пам’яті та мислення, загальної слабкості.

Що таке інсульт і як допомогти в перші години?

Із ростом атеросклеротична бляшка починає руйнуватись і її частинки, разом із тромбами із її поверхні з потоком крові потрапляють в систему кровообігу мозку і блокують окремі артерії (рис.3).

Кровообіг в частині мозку припиняється. Розвивається ішемічний інсульт. Інсультом називаються ураження  частини мозку через припинення в ній кровообігу із раптовим розвитком відповідних проявів.

Функція, за яку відповідала постраждала частина мозку, втрачається. При цьому паралізує руку і ногу, «віднімає» мову, раптово порушується зір тощо. У де-яких випадках поступовий ріст бляшки, рано чи пізно, призводить до повного перекриття просвіту сонної чи хребтової артерії (оклюзія), що може вести до загибелі значної частини півкулі мозку із самими негативними наслідками.

При появі симптомів інсульту (рис. 4) пацієнт має бути терміново (протягом 4,5 годин від початку симптомів) госпіталізований в інсультне відділення для медикаментозного розчинення або хірургічного видалення тромбу в перші години після початку розвитку симптомів. У разі втрати часу і більш пізньої госпіталізації вказані методи лікування недієві. В такому разі застосовується фізична та психологічна реабілітація, адаптація способу життя пацієнта та його сім’ї до обмеженої дієздатності, що часто займає багато місяців або років.

F (Face = Обличчя) – оглядають обличчя, визначаючи його симетричність. Наявність асиметрії обличчя може свідчити про інсульт.

A (Arms = Кінцівки) – пацієнта просять витягнути перед собою і утримувати на вазі обидві руки. Якщо одна рука мимоволі опускається, це може свідчити про інсульт.

S (Speech = Мова) – пацієнта просять вимовити якусь фразу, наприклад, назвати повністю свої ім’я, по-батькові та прізвище або адресу проживання. Невиразність мови або нездатність вимовити ці слова може свідчити про інсульт.

T (Time = Час) – необхідно чітко визначити час, коли стався інсульт та викликати екстрену медичну допомогу (103).

Як визначити стан судин мозку?

Для того, щоб уникнути інсульту та всіх пов’язаних із ним ризиками необхідно знати стан своїх артерій шиї та мозку. Для визначення стану артерій потрібно виконати УЗД артерій шиї та МР-ангіографія судин головного мозку.

У разі наявності атеросклеротичних бляшок, що стенозують просвіт судини на 50% і більше, необхідно звернутись на консультацію нейрохірурга. Якщо стеноз менше 50% консультація нейрохірурга недоцільна. В такому випадку потрібен невролог або кардіолог. Лікарі мають розповісти про зміну способу життя, особливості харчування, корекцією показників крові у тому числі жирів (ліпідів) плазми крові, а також призначити додаткові обстеження (ЕКГ, УЗД серця) для виявлення додаткових факторів ризику інсульту.

Які захворювання крім атеросклерозу можуть спровокувати ішемічний інсульт?

Миготлива аритмія, вади та набуті захворювання клапанів і стінок серця, еритремія, амілоїдоз, гіпертонічна хвороба, наркоманія.

Коли потрібне хірургічне втручання?

Операція спрямована на усунення атеросклеротичного стенозу сонної артерії з метою попередження ішемічного інсульту. Назва такого хірургічного втручання – КАРОТИДНА ЕНДАРТЕРЕКТОМІЯ.

Виконується під загальною анестезією. Хірург робить невеликий розріз над місцем де виявлена атеросклеротична бляшка на шиї. Бляшка (рис.5) видаляється шляхом вилущення її із просвіту артерії одним блоком. Після видалення бляшки (стенозу) просвіт артерії набуває нормального діаметру. Внутрішня поверхня артерії стає рівною. Значно покращується мозковий кровообіг. Рана ушивається косметичним швом. На два дні в післяопераційному періоді в рані залишається дренаж.

Пацієнту, якому виконано Каротидну ендартеректомію, в післяопераційному періоді протягом трьох днів отримує Гепарин для зниження здатності крові до утворення тромбів. З другого дня після операціє додається антитромбоцитарний препарат (Аспірин або Клопідогрель).

Які зміни відбуваються після проведеної КАРОТИДНОЇ ЕНДАРТЕРЕКТОМІЇ?

Після видалення атеросклеротичної бляшки ділянка сонної артерії, що була заповнена  атероматозними масами, набуває нового вигляду:

1. Значно розширюється внутрішній діаметр артерії (ілюстрація), простір артерії стає вільним
2. Видаляється внутрішня, потовщена, змінена жиром і рубцевою тканиною, оболонка. Оболонка стає рівною і чистою, без нашарувань, виразок і тромбів.
3. Істотно збільшується потік крові через вільну від бляшки (стенозу) артерію, що позитивно впливає функції мозку.
4. Значно зменшується ризик інсульту в басейні «відновленої» артерії.

Які ускладнення можливі підчас і після операції?

Так як хірурги оперують змінену артерію, на її внутрішній поверхні де розташована атеросклеротична артерія можуть знаходитись тромби. Під час доступу до артерії її доводиться виділяти із оточуючих тканин, що в рідких випадках, може привести до емболії судин мозку тромбами, що знаходились на атеросклеротичні бляшці. Ембол, що потрапляє в мозковий кровообіг може викликати інсульт. Це є досить рідкісним ускладненням (близько 2%). У разі настання інсульту, зразу в післяопераційному періоді починається його лікування та реабілітація.

Іншим, рідкісним, ускладненням може бути просякнення м’яких тканин навколо оперованої артерії. Це ускладнення виникає через те що під час операції та в перші дні після неї пацієнт отримує Гепарин, препарат, що значно уповільнює згортання крові. Тому потрапляння навіть невеликої кількості крові в м’які тканини веде до «синців». Це ускладнення зустрічається у менше ніж 5% пацієнтів. У разі прийому пацієнтом Клопідогрелю, ризик розвитку крововиливів та «синців» збільшується до 10%. Для зменшення ймовірності настання цього небажаного ефекту, лікар відміняє вказані препарати за декілька днів до операції.

Ще одним небажаним ефектом, що іноді спостерігається в післяопераційному періоді, може бути тимчасова асиметрія кута рота. Це стається через особливості доступу до артерії, що проходить через м’яз – платизму. В рідких випадках пересічення частини платизми може проявлятись тимчасовою асиметрією кута рота, яка у більшості випадків минає в після операційному періоді протягом декількох місяців.

Інші ускладнення, такі як незаживлення рани, порушення чутливості на язику та частині шиї, тимчасове порушенням дикції, тимчасові труднощі при ковтанні грубої їжі, зустрічається вкрай рідко.

Які медикаментозні методи лікування критичного стенозу сонної артерії існують?

Є доведеним, що тільки медикаментозна профілактика інсульту є значно менш ефективною ніж хірургія поєднана з медикаментозною профілактика у хворих із критичним стенозом сонних артерій. Проведення операції не означає, що в післяопераційному періоді не треба буде приймати ліки, що впливають на згортання крові та рівень ліпідів в плазмі.

Як бути якщо у мене артерія вже закрита (оклюзія)?

Стан закритою артерії називається оклюзією. Якщо просвіт артерії закривається, припиняється кровообіг в відповідній півкулі (або більшій її частині) головного мозку. Розвивається важкий інсульт. Але… у частини хворих поступове закриття артерії веде до «тренування» колатеральних судини, тобто додаткові шляхи кровопостачання із суміжних артерій. Тому не завжди оклюзія означає важкий інсульт. Кровоток в повністю закритій артерії можна відновити медикаментозно або хірургічно в перші години після закупорки. В пізньому періоді (дні, місяці) намагатись хірургічно відкрити артерію небезпечно через високий ризик спровокувати повторний інсульт. У разі оклюзії крім тромболітичної терапії призначаються подвійну терапію антиагрегантами із надією викликати деградацію тромбу, що закриває судину.

Як лікувати атеросклероз?

Принципово зменшити ступінь стенозу або зовсім позбутись атеросклеротичних бляшок, нажаль, практично не можливо. Основна задача – стримати або зупини їх ріст і появу нових з віком.

В першу чергу потрібно змінити спосіб життя і позбутись більшості факторів ризику. Пацієнту, що має атеросклероз потрібно пам’ятати, що це захворювання розвивалось поступово, іноді десятиліттями. До факторів що протягом життя призвели до змін в судинах відносять: порушення у харчуванні (зловживання вуглеводами, термічно обробленими жирами тощо), стрес, екологія, шкідливі звички (паління), фізична пасивність. Тільки кардинальні зміни із модифікацією способу життя зможуть зупинити прогресування захворювання. Є також фактор  на який вплинути важко, це – спадковість.

Серед медикаментозних засобів слід призначити гіполіпідемічні засоби – Статини. З метою профілактики тромбозу призначаються ліки, що зменшують здатність тромбоцитів до злипання та формування згортків – Антитромбоцитарні препарати, у деяких випадках – Антикоагулянти.

Щодо профілактики і лікування атеросклерозу запитуйте у адміністрації клініки окремий флаер на цю тему, пам’ятаючи що це не відміняє консультацію кардіолога. Самолікування може негативно вплинути на стан Вашого здоров’я!